Завдання група 11

Результати виконання завдання надати на перевірку до 24.04.2022 р.

Урок – 14

 

Тема: Взаємовідносини «людина-держава». Верховенство права.

 

Мета:

Ø    навчальна: ознайомити учнів з поняттями «громадянин», «держава» та «верховенство права»; встановити особливості взаємовідносин людини і держави;

Ø    розвивальна: продовжувати розвивати вміння аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

Ø    виховна: сприяти формуванню національної самосвідомості учнів.

 

Хід уроку

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель пропонує 2-3 учням за бажанням зачитати свої міні-твори «Я громадянин Європи».

Бесіда

1. Що таке держава?

2. Які ознаки та функції має держава?

3. Що означає поняття «особа»?

4. Що таке суспільство?

5. Як пов’язані між собою особа та держава?

Учитель. Відносини держави та фізичної особи зазвичай ґрунтуються на взаємних правах, обов’язках та відповідальності, які конкретизуються в конституції та інших нормативно-правових актах. При цьому слід звернути увагу на те, що в сучасному світі діють міжнародні стандарти в галузі прав людини і держави зобов’язані встановити у своєму внутрішньому законодавстві такий правовий статус людини і громадянина, що відповідає цим стандартам.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Метод «Прес»

1. Як, на вашу думку, хто така людина?

2. Які поняття містить це слово?

Учитель. Усі ці поняття в повсякденному вжитку звучать як рівнозначні, але в юридичній мові за цими термінами закріплено різні значення.

Метод «Шкала думок»

1. Чи можна уже в момент народження визначити, що дитина, яка народилась, — людська істота? За якими ознаками?

2. Пригадайте з курсу біології, як латиною називається людська істота.

3. Як називали найдавніших людей, що виокремилися з тваринного світу?

4. Які зміни відбуваються в дитині під час її зростання, які нові риси, вміння в неї з’являються?

5. Чи можливі ці зміни без людського оточення, поза суспільством?

Практична робота

Ø    Які базові принципи покладені в основу конституційних прав в Україні за ст. 21-22?

Ø    Порівняти права і свободи, записані в Конституції України із зафіксованими в Загальній Декларації прав людини та Європейській Конвенції прав людини.

Ø    Пояснити, що означає кожен з обов’язків, передбачений ст. 65-68 Конституції України.

Висновок. Відносини людина — держава закріплюються нормативно, у конституціях, законах та інших нормативно-правових актах, що видає держава.

Інтерактивна лекція

Учитель. Кожен з нас так чи інакше пов’язаний з державою, у якій проживає або народився. Правовий зв’язок громадянина з державою називається громадянством, а особа, що має такий зв’язок з державою, є її громадянином. Ми з вами є громадянами України. У кожного громадянина держави є правовий статус, тобто сукупність прав та обов’язків.

Бесіда

1. Чи всі люди, що проживають на території України, є її громадянами?

2. Які документи засвідчують громадянство людини?

3. Із якого часу ви є громадянами України?

Робота з документом

Опрацювати Закон України «Про громадянство України» (від 18 січня 2002 р.) і дати відповіді на питання:

Ø Визначити основні принципи інституту громадянства в Україні.

Ø Підстави набуття громадянства.

Ø Підстави припинення громадянства.

Висновок. Громадянство — це правова приналежність людини до певної держави, у зв’язку з чим на неї поширюється суверенітет цієї держави і вона користується захистом своїх прав і законних інтересів, як безпосередньо на території своєї держави, так і за її межами.

Робота з документом

Опрацювати документи і визначити, якою мірою Конституція України відповідає принципам міжнародних документів з прав людини.

Стаття 55 Статуту Організації Об'єднаних Націй:

1) підвищення рівня життя, повній зайнятості населення і умовам економічного і соціального прогресу і розвитку та т. п.;

2) загальна повага і дотримання прав людини і основних свобод».

Стаття 2 Загальної декларації прав людини 1948 року

Закріплено принцип рівності і недискримінації людини незалежно від раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних переконань, національного чи соціального походження, майнового стану або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить.

Стаття 29 Загальної декларації прав людини

«Під час здійснення своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки тих обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечити належне визнання і повагу прав і свобод інших та забезпечити справедливі вимоги моралі, суспільного порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві».

Стаття 2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права

Зобов’язала кожну державу вжити в максимальних межах наявних ресурсів заходів для того, щоб забезпечити поступове повне здійснення зазначених у цьому Пакті прав людини. «Кожна держава... зобов’язується поважати і забезпечувати всім особам, що перебувають у межах її території та під її юрисдикцією, права, визначені в цьому Пакті».

Конституція України

Повністю відповідає вищевказаним положенням міжнародно-правових актів. В її «Загальних засадах» уведені важливі положення:

✵ головним обов’язком держави є утвердження й забезпечення прав і свобод людини;

✵ правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Власне розділ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» є другим в Конституції і розміщений перед розділами про органи державної влади, що підкреслює його важливість та нове співвідношення між державою і людиною. При цьому, конституційно закріплюється положення про те, що:

✵ людина визнається найвищою соціальною цінністю;

✵ права і свободи людини мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави;

✵ держава відповідає перед людиною за свою діяльність;

✵ комплекс закріплених в Конституції України прав, свобод і обов’язків являє собою певну систему, складовими якої є природні (особисті), політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні та інші права людини і громадянина, які визначають їхній правовий статус у державі.

 

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Рефлексія.

Учням пропонується завершити речення

«Найбільш потрібним, з того, що я дізнався на уроці, це...», і завершує власною думкою.

Обговорення питання: «Чи захищені права людини в Україні?».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Напишіть твір за темою «Чому Україну називають європейською державою?».

2. Підготувати презентацію «Роль держави та державних інституцій у справі захисту прав людини і дитини».

 

 Завдання група 11

Результати виконання завдання надати на перевірку до 01.05.2022 р.

Урок – 15

Тема: Права і свободи людини та відповідальність держави за їх дотримання, гарантування та захист. Позитивні і негативні зобов’язання держави.

Мета: ознайомитися із поняттями «права людини» і «свободи людини»; вміти називати права людини; знати, як захистити права людини в Україні та світі.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Скажіть, у яких шкільних предметах ви вже зустрічали поняття «права людини»?

Які види прав і свобод людини за сферою життєдіяльності розрізняють?

Демократичне суспільство нерозривно пов’язане із правами і свободами людини. Кожен із вас у повсякденному житті часто говорить: «я маю право», «це моє право», «права людини».

А що таке права людини?

Навіщо нам потрібно знати свої права?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Про права людини сьогодні говорять усі. Це словосполучення використовують політики, журналісти, юристи, і навіть, ви як учні застосовуєте поняття «я маю право» настільки часто, що воно вже стало звичним для нашої з вами свідомості. Проте, кожна людина розуміє їх по-своєму.

Права людини можна визначити як права, властиві природі людини, без яких людина не може існувати. Власне кажучи, права людини є правами, якими ми володіємо вже тому, що ми люди.

Права людини – це визнані світовим співтовариством блага й умови життя, яких може домагатися особа від держави і суспільства, в яких вона живе, та забезпечення яких реальне в умовах досягнутого людством прогресу.

 

Ознаки прав людини:

Права людини – це не просто певні можливості людини, необхідні для її існування і розвитку, а блага, яких може домагатися особа від держави.

Ці блага мають бути визнані світовим співтовариством (закріплені у міжнародних договорах).

Забезпечення цих благ має бути реальними. Усі люди прагнуть повного благополуччя і щастя. І кожен з нас розуміє значення цих слів по-своєму, тому важко не погодитись, що благополучна і щаслива людина – це та, яка має можливість задовольнити свої потреби (їжа, житло, сім’я, робота та ін.), а реалізувати усі свої потреби дають нам можливість різні законодавчі акти. Проте, лише мати права недостатньо, необхідно і знати їх.

Навіщо мені знати свої права?

Ø Для уникнення ситуацій їхнього порушення

Ø Для можливості захисту

Ø Для поваги до прав інших людей, які мене оточують

Ø Для того, щоб мати високий рівень правової культури

Основоположні права людини

Систему основних прав людини, які закріплені Конституцією України і визначають правовий статус людини і громадянина, становлять:

Громадянські (особисті) – без них неможливе життя людини та її нормальний розвиток (ст.. 27, 28, 29, 34, 35 КУ)

Політичні – обумовлені статусом громадянина і дають змогу брати участь у житті держави (ст.. 36, 37, 38, 39, 40 КУ)

Соціально-економічні – дають змогу забезпечувати своє життя матеріально (ст.. 41, 42, 43, 46, 48 КУ)

Культурні – уможливлюють розвиток і самореалізацію особистості (ст.. 53, 54 КУ)

Екологічні – забезпечують стан довкілля як умову життя людини (ст.. 50 КУ)

Права в галузі правосуддя – гарантують правову захищеність особи (ст.. 55, 56, 59, 62 КУ)

Держава як один із інститутів суспільства, покликаний забезпечити подальший розвиток, безпеку та стабільність. Отож і дотримання, гарантування та захист прав і свобод людини насамперед залежить від держави. Для цього вона створює відповідні процедури і механізми та використовує надані їй можливості. Наприклад, створювати правові акти, встановлювати правила поведінки, застосовувати примус.

Найважливішим універсальним документом з прав людини є Загальна декларація прав людини, прийнята в 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН.

Ми всі на національному та міжнародному рівнях повинні стежити за дотриманням прав людини. Скільки б не було фактів порушення прав людини з боку державної влади, жоден з них не може бути визнаний, якщо ніхто не заявить про його порушення.

Саме тому ми маємо не лише поважати права інших осіб у повсякденному житті, але й пильно стежити за їхнім дотриманням. Правові механізми захисту ефективно функціонують лише тоді, коли ми відповідально користуємося ними.

Однією з основних гарантій дотримання прав людини є їх механізм захисту – це забезпечені державою можливості виконання певних дій, завдяки яким можна захистити свої права, свободи та законні інтереси.

Позитивні і негативні зобов’язання держави

Визначають два види зобов’язань держави: негативні та позитивні.

Негативні зобов’язання – це зобов’язання держави утримуватися від втручання в права та свободи. Як приклад, можна навести положення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до приватного та сімейного життя: на державі лежить обов’язок, згідно з яким державні органи та посадовці не повинні втручатися в приватне та сімейне життя особи, за винятком ситуацій, в яких таке втручання виправдовується положеннями частини 2 статті.

Позитивні зобов’язання – навпаки. Держава повинна щось зробити, вчинити певні дії, щоб особа могла скористатися своїми правами за Конвенцією. Це, приміром, може включати в себе прийняття законодавства, що допоможе реалізації прав особи.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Питання для обговорення:

1.    Що таке права людини?

2.    Які критерії класифікації прав людини?

3.    Що таке порушення прав людини? Наведіть приклади із життя.

4.    Як класифікують механізми захисту прав людини?

V. Домашнє завдання

1.    Опрацювати параграф 11 підручника

2.    Прочитайте текст Загальної декларації прав людини та охарактеризуйте її зміст.

3.    Дайте відповідь на питання: «З якою метою в цьому документі передбачено, що «кожна людина має обов’язки перед суспільством»?

 

 

Громадянська освіта

Контрольна робота № 1

ВАРІАНТ — І

Завдання — 1

1. Ідентичність — це:

А. підвищення особистого рівня освти

Б. розуміння своєї унікальності, з одного боку, та відчуття приналежності до певної соціальної групи, з іншого

В. відчуття себе сучасною людиною

2. Ґромадянська ідентичність — це:

А. тимчасова приналежність до певної країни

Б. правова приналежжніість до певної країни (громадянство за паспортом)

В. особиста якість, що формується на основі особистих і суспільних цінностей та правових вимог держави

3. Процес свідомого самоототожнення людини з іншою людиною, групою, засвоєння нею норм, цінностей тієї спільноти, до якої вона належить, або прагне належати — це:

А. ототожнення соціальне

Б. ідентифікація

В. самоідентифікація

4. Живучи в суспільстві та взаємодіючи з ним, людина набуває нового досвіду, що дозволяє їй успішно виконувати:

А. громадянський обов'язок

Б. соціальні ролі

В. соціальну ідентичність

5. Єдиним агентом, який впливає на людину впродовж усього життя є:

А. держава

Б. здібності

В. сім'я

 

Завдання — 2

Визначте три відомі особистості. Назвіть по три аргументи, чому саме кожна з названих особистей є відомою.

Завдання — 3

Проаналізуйте процес формування ідентичності. Чи може змінюватись ідентичність?

Завдання — 4

Назвіть приклад прояву громадянськості. Як Ви проявляєте свою громадянську позицію?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Громадянська освіта

Контрольна робота № 1

ВАРІАНТ — ІІ

Завдання — 1

1. Особистість може ідентифікувати себе:

А. лише з однією соціальною групою

Б. з декількома соціальними групами одночасно

В. лише з рідними та близькими людьми

2. Окремі елементи власної ідентичності можна знайти:

А. лише з дозволу батьків

Б. ніколи не можна змінювати

В. це особистісний вибір кожної людини

3. Становлячи частину суспільства, ми постійно взаємодіємо з різними групами, організаціями, що є інститутами соціалізації. Як ми називаємо ці інститути при впливі на людину?

А. чинники впливу

Б. соціальні ролі

В. агенти соціалізації

4. Цілі та пріоритети, які керують життя людини, визначаючи її сутність, це:

А. життєве кредо

Б. життєві цінності

В. матеріальний чинник

5. Сукупність громадян певної держави, які незалежно від свого соціального статусу, етнічної чи конфесійної приналежності та інших соціокультурних відмінностей, мають рівні права у демократичних процесах це:

А. громадянськість

Б. громадянство

В. політична нація

 

 

Завдання — 2

Назвіть, хто для Вас є успішною людиною. Чому Ви вважаєте її успішною? Які риси успішної людини Ви виділяєте й що потрібно для того, щоб їх сформувати?

Завдання — 3

Визначте умовні етапи життя людини

Завдання — 4

Спілкування з однолітками може мати позитивні й негативні наслідки соціалізації. Визначте, у чому вони виявляються?

 

Урок - 30

Тема: Виникнення і зміст демократії. Цінності демократії.

Мета дидактична: сприя­ти засвоєнню відомостей з історії правових ідей і правових відносин у людському суспільстві, розумінню учнями необхід­ності побудови правової демокра­тичної держави.

Мета розвиваюча: розвивати політичні компетенції че­рез закріплення знань учнів про політичні права людини та розуміння цінності своєї особис­тості; розвивати комуні­кативні компетентності шляхом ро­боти в парах і малих групах.

Мета виховна: виховувати якості успішного громадянина через формування активної життєвої позиції;

Основні поняття: «демократія», «без­посередня демократія», «представ­ницька демократія».

Обладнання: інформаційні буклети, роздатковий матеріал, запис кросворду на ватмані, комп’ютер, Конституція України, підручник «Громадянська освіта 10 клас»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: історія, правознавство, громадянська освіта.

Методичні прийоми: бесіда, робота в групах, «мозковий штурм», розв’язування кросворду.

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент (привітання, оголошення теми і мети уроку).

II.   Актуалізація  опорних знань учнів.

Учитель. Для вивчення цієї теми нам необхідно пригадати розділ ІІ Конституції України. На попередніх уроках ми з Вами ознайомлювалися з основними статтями щодо прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина (обговорення основних положень ст.ст. 1, 5, 24, 28, 34, 36, 38 Конституції України).

ІІІ. Мотивація до вивчення нової теми

Учитель. Мабуть, у сучасному політичному житті немає більш популярного поняття, ніж демократія. Без нього не обходиться жодна політична промова чи програма, бесіда чи стаття. Хто тільки не називав і не називає себе демократом! Більшість політичних партій нашої країни у своїй назві містять слово «демо­кратична». Виникає питання: що ж таке демократія? Може, це лише прекрасний ідеал, щось на кшталт «золотого яблука» на розкішному дереві людської цивілізації?

Обговоривши це питання, ми не тільки визначимо роль демократії в геополітичному значенні, а й спро­буємо розглянути перспективи демократії в сучасній Україні.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Як уже зазначалося, саме слово «демократія» є одним з най­більш поширених понять у сучасно­му житті. Але, якщо ми поставимо собі за мету з'ясувати у простих лю­дей, що ж воно означає, небагато з них одразу дадуть відповідь. Тому необхідно приділити увагу конкрет­ному науковому визначенню цього поняття.

Метод «Мозковий штурм»

Говорять усі учні, приймаються будь-які ідеї, заохочується вільне висловлювання думок.

Учитель пропонує, використовуючи висновки попереднього обговорен­ня, докладніше визначити, що таке демократія, та вказати ознаки цього політичного устрою.

Перегляд відеороліку.

Бесіда.

Учитель. Отже, ми з Вами можемо зробити висновок. що поняття «демократія» полісемантичне, а сама демократія є багатовимірною. У найпоширенішому визначенні демократія ототожнюється з народовладдям, в перекладі з грецької «демос» - народ, «кратос» - влада, тобото влада народу. Родоначальником поняття «демократія» був давньогрецький історик - Геродот.

Визначення демократії як влади народу стало майже класичним. воно є універсальним, оскільки може застосовуватися до будь-якого історичного типу демократії і є нібито носієм загальнолюдських цінностей. відповідно до цього, демократія і визначається, як державний лад, що грунтується на владі народу і гарантує залучення громадян до процесу прийняття політичних рішень.

Як неможливо уявити люд­ське життя абсолютно поза політикою, так неможливо політичне жит­тя уявити без людини. Політика не безособова, її завжди роблять люди зі своїми інтересами, потребами і думками. Люди ак­тивно впливають на об'єктивний хід подій, змінюючи його в той чи ін­ший спосіб. Чому і як людина бере участь у політиці? Що впливає на її політичну поведінку? Не буде перебільшенням стверджувати, що пра­ва людини — це основа, фундамент демократії. Будь-який елемент де­мократичного механізму і весь він у цілому можуть існувати й успішно функціонувати лише в разі, якщо дотримуватися прав людини. Дек­ларування і здійснення політичних прав прокладає дорогу до наро­довладдя, до створення справді де­мократичної системи.

Питання до учнів:

Якими повинні бути умови в сус­пільстві для існування демократії?

Орієнтовні відповіді учнів

Умови для існування демократії можна розділити на три блоки: со­ціальні, економічні та політичні.

Соціальні — це рівень, ступінь готов­ності суспільства жити за демокра­тичних умов, перебудова грома­дянського суспільства.

Економічні — наявність ринкової, конкурентної економіки, відсут­ність глибокої матеріальної поляри­зації суспільства.

Політичні — багатопартійність, по­діл державної влади на законодавчу, виконавчу, судову, наявність чинно­го механізму контролю суспільства над державною владою.

Як саме народ керує державою?

Учитель. Розглянемо форми демократії.

Безпосередня демократія - це така форма демократії, що передбачає прийняття владних рішень безпосередньо самим народом в особі населення виборчих округів, колективів, територіальних та галузевих соціальних спільнот. Організаційні форми такої демократії - це перш за все прямі вибори органів влади різного рівня (парламентів, місцевих представницьких органів), вибори посадових осіб (президентів, губернаторів, мерів) та референдуми.

Представницька демократія - це така форма демократії, яка передбачає прийняття владних рішень представницькими органами, що обираються та оновлюються безпосередньо народом, соціальними спільнотами та колективами. суб’єктами представницької демократії є перш за все парламенти, місцеві представницькі органи, устнаовчі збори. Представницьку демократію іноді називають також репрезентативною або елітарною.

Демократія базується на ряді принципів:

1.    поділу влади

2.    вибору основних органів державної влади

3.    плюралізму - характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди. що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами - багатопартійність

4.    гласності - відкритість діяльності державних органів і громадських організацій, конкретних службовців

5.    рівності - перша стаття Загальної декларації прав людини проголошує: «Всі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності і правах». Сучасне тлумачення принципу рівності виходить з того, що за демократії можлива соціально-економічна нерівність громадян. Демократія передбачає лише політичну рівність усіх перед Законом, незалежно від соціального і матеріального становища.

 

Робота в групах.

Учні отримують завдання: із запропонованих слів скласти цитату і прокоментувати її (учнями використовується роздатковий матеріал)

 

1.    Гарний уряд — не той, що хоче зробити людей щасливими, а той, що знає, як цього домогтися (То́мас Ба́бінгтон Мако́лей — британський державний діяч, історик)

2.    Влада – це плащ, який здається нам надто широким на чужих плечах і надто тісним на власних (П.Декурсель, французький мислитель)

3.    Людина, владарюючи над іншими, втрачає власну свободу (Ф.Бекон, англійський філософ, історик, політик)

 

Основні цінності сучасної демократії:

1.    громадянство і громадянськість. Громадянськість - антитеза аполітичності, активна і свідома включеність до справ політичного співтовариства, психологічне відчуття себе громадянином, повноправним членом політичного співтовариства, спрможність і готовність виступати в ролі громадянина. Громадянство - це належність особи до певної держави, наслідком чого є розповсюдження на неї прав і обов’язків, встановлених законодавством держави із забезпечнням державного захисту прав людини і громадянина

2.    громадянська відповідальність - підпорядкування індивідів вимогам порядку, стабільності та інтересам інших людей. Звідси походить потреба передбачати наслідки власних дій чи бездіяльності, узгоджувати задоволення індивідуальних потреб із суспільними інтересами

3.    свобода слова, вільні засоби масової інформації і громадська думка - реальна можливість вільно висловлювати свої думки і погляди. тобото свобода слова визначає розвиток демократії в Україні. для демократичного і відкритого суспільства досить характерним є вміння критично мислити, що дозволяє ефективно здійснювати функції державної влади, народовладдя і вирішувати суспільно-політичні проблеми в країні (стаття 34 Конституції України)

4.    людська гідність - гідність невід’ємна частина особистості. людська гідність - це сукупність моральних, світоглядних, професійних якостей людини, які дають їй підстави для самоповаги і для усвіломлення своєї суспільної цінності (стаття 28 Конституції України)

5.    Соціальний порядок - це універсальна цінність будь-якого суспільства. мається на увазі, що більшість людей хотіли б жити в умовах стабільності, впорядкованості і безпеки.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Метод «Розв’язування кросворду»

 

VI. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Демократія відіграє прогресивну роль у розвитку сус­пільства. Від її повноти залежить розвиток усіх сфер громадянського життя, кожна людина — - творець демократії. Від її енергії залежить сила демократії. Сьогодні в Україні відбувається процес розбудови дер­жави, утвердження демократії. От­же, те, якою буде наша Вітчизна, залежить від нас, оскільки саме ви і є її майбутнім.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати стор. 98-101 підручника «Громадянська освіта».