Завдання група 11

Результати виконання завдання надати на перевірку до 01.05.2022 р.

Урок – 15

Тема: Права і свободи людини та відповідальність держави за їх дотримання, гарантування та захист. Позитивні і негативні зобов’язання держави.

Мета: ознайомитися із поняттями «права людини» і «свободи людини»; вміти називати права людини; знати, як захистити права людини в Україні та світі.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Скажіть, у яких шкільних предметах ви вже зустрічали поняття «права людини»?

Які види прав і свобод людини за сферою життєдіяльності розрізняють?

Демократичне суспільство нерозривно пов’язане із правами і свободами людини. Кожен із вас у повсякденному житті часто говорить: «я маю право», «це моє право», «права людини».

А що таке права людини?

Навіщо нам потрібно знати свої права?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Про права людини сьогодні говорять усі. Це словосполучення використовують політики, журналісти, юристи, і навіть, ви як учні застосовуєте поняття «я маю право» настільки часто, що воно вже стало звичним для нашої з вами свідомості. Проте, кожна людина розуміє їх по-своєму.

Права людини можна визначити як права, властиві природі людини, без яких людина не може існувати. Власне кажучи, права людини є правами, якими ми володіємо вже тому, що ми люди.

Права людини – це визнані світовим співтовариством блага й умови життя, яких може домагатися особа від держави і суспільства, в яких вона живе, та забезпечення яких реальне в умовах досягнутого людством прогресу.

 

Ознаки прав людини:

Права людини – це не просто певні можливості людини, необхідні для її існування і розвитку, а блага, яких може домагатися особа від держави.

Ці блага мають бути визнані світовим співтовариством (закріплені у міжнародних договорах).

Забезпечення цих благ має бути реальними. Усі люди прагнуть повного благополуччя і щастя. І кожен з нас розуміє значення цих слів по-своєму, тому важко не погодитись, що благополучна і щаслива людина – це та, яка має можливість задовольнити свої потреби (їжа, житло, сім’я, робота та ін.), а реалізувати усі свої потреби дають нам можливість різні законодавчі акти. Проте, лише мати права недостатньо, необхідно і знати їх.

Навіщо мені знати свої права?

Ø Для уникнення ситуацій їхнього порушення

Ø Для можливості захисту

Ø Для поваги до прав інших людей, які мене оточують

Ø Для того, щоб мати високий рівень правової культури

Основоположні права людини

Систему основних прав людини, які закріплені Конституцією України і визначають правовий статус людини і громадянина, становлять:

Громадянські (особисті) – без них неможливе життя людини та її нормальний розвиток (ст.. 27, 28, 29, 34, 35 КУ)

Політичні – обумовлені статусом громадянина і дають змогу брати участь у житті держави (ст.. 36, 37, 38, 39, 40 КУ)

Соціально-економічні – дають змогу забезпечувати своє життя матеріально (ст.. 41, 42, 43, 46, 48 КУ)

Культурні – уможливлюють розвиток і самореалізацію особистості (ст.. 53, 54 КУ)

Екологічні – забезпечують стан довкілля як умову життя людини (ст.. 50 КУ)

Права в галузі правосуддя – гарантують правову захищеність особи (ст.. 55, 56, 59, 62 КУ)

Держава як один із інститутів суспільства, покликаний забезпечити подальший розвиток, безпеку та стабільність. Отож і дотримання, гарантування та захист прав і свобод людини насамперед залежить від держави. Для цього вона створює відповідні процедури і механізми та використовує надані їй можливості. Наприклад, створювати правові акти, встановлювати правила поведінки, застосовувати примус.

Найважливішим універсальним документом з прав людини є Загальна декларація прав людини, прийнята в 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН.

Ми всі на національному та міжнародному рівнях повинні стежити за дотриманням прав людини. Скільки б не було фактів порушення прав людини з боку державної влади, жоден з них не може бути визнаний, якщо ніхто не заявить про його порушення.

Саме тому ми маємо не лише поважати права інших осіб у повсякденному житті, але й пильно стежити за їхнім дотриманням. Правові механізми захисту ефективно функціонують лише тоді, коли ми відповідально користуємося ними.

Однією з основних гарантій дотримання прав людини є їх механізм захисту – це забезпечені державою можливості виконання певних дій, завдяки яким можна захистити свої права, свободи та законні інтереси.

Позитивні і негативні зобов’язання держави

Визначають два види зобов’язань держави: негативні та позитивні.

Негативні зобов’язання – це зобов’язання держави утримуватися від втручання в права та свободи. Як приклад, можна навести положення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до приватного та сімейного життя: на державі лежить обов’язок, згідно з яким державні органи та посадовці не повинні втручатися в приватне та сімейне життя особи, за винятком ситуацій, в яких таке втручання виправдовується положеннями частини 2 статті.

Позитивні зобов’язання – навпаки. Держава повинна щось зробити, вчинити певні дії, щоб особа могла скористатися своїми правами за Конвенцією. Це, приміром, може включати в себе прийняття законодавства, що допоможе реалізації прав особи.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Питання для обговорення:

1.    Що таке права людини?

2.    Які критерії класифікації прав людини?

3.    Що таке порушення прав людини? Наведіть приклади із життя.

4.    Як класифікують механізми захисту прав людини?

V. Домашнє завдання

1.    Опрацювати параграф 11 підручника

2.    Прочитайте текст Загальної декларації прав людини та охарактеризуйте її зміст.

3.    Дайте відповідь на питання: «З якою метою в цьому документі передбачено, що «кожна людина має обов’язки перед суспільством»?