Завдання група 10

Результати виконаного завдання надати на перевірку до 01.05.2022 р.

Урок – 26

Тема: Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації. Толерантність та інклюзія

Варто знати!

Всі люди  народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Що відноситься до поняття дискримінація?  

Дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.

Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме:

·                 спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;

·                 здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними;

·                 надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;

·                 встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян;

·                 особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Хто наділений повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації?

Суб’єктами, наділеними повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, є:

— Верховна Рада України;

— Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

— Кабінет Міністрів України;

— інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;

— громадські організації, фізичні та юридичні особи.

Які заходи здійснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини щодо протидії дискримінації?

Такими заходами є:

·                 здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;

·                 проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;

·                 розглядає звернення осіб та/або груп осіб з питань дискримінації;

·                 веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;

·                 висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;

·                 здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;

·                 здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.

Які  повноваження має Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків?

·                 у рамках здійснення  контролю  за додержанням прав та свобод людини і громадянина здійснює контроль за дотриманням рівних  прав та можливостей жінок і чоловіків;

·                 розглядає скарги на випадки дискримінації за ознакою статі;

·                 у щорічній доповіді висвітлює питання дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Нормативні документи, які можуть бути корисними щодо застосування до особи дискримінації

Ø Конституція України

Ø http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

Ø Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»

Ø http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5207-17

Ø Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

Ø http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-15

Ø Загальна декларація прав людини

Ø http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015

 

 

 

Перегляд відеоролика

https://www.youtube.com/watch?v=ElkmNcbh3gs&ab_channel=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

 

Що таке толерантність

Коли виникає страх чи зневага до інших, з'являється дискримінація та нетерпимість. Також це можна назвати відсутністю толерантності.

Відмінності підкреслюють нашу унікальність, оскільки всі ми відрізняємося за рівнем доходів, захопленнями, зовнішністю, характером, політичними поглядами, уподобаннями в їжі або у виборі сексуальних партнерів. І це – нормально, це і є світ, у якому ми живемо, подобається нам це чи ні. Об'єднує нас причетність до єдиного суспільства, тому толерантність є необхідною рисою, яка допомагає таким різним людям мирно співіснувати.

Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом. Якщо всі країни дійдуть високого рівня толерантності, то зменшиться кількість конфліктів на тлі релігій, національних інтересів, культурних відмінностей.

Простими словами, толерантність – це прийняття та повага до чужого вибору, особливостей, думок. Коли ви припускаєте, що інша людина може висловлюватись або проявляти себе як особистість вільно, без остраху бути засудженим. Вибір іншої людини (чи то віра, релігія, особисте життя) необхідно прийняти як даність, а будь-які розбіжності не засуджувати, але обговорювати шляхом цивілізованої розмови (якщо ви настільки впевнені у своїй позиції, щоб підкріплювати її не мовою ненависті, а через діалог).

Відсутність толерантності породжує ненависть. Ненависть веде до недовіри. Недовіра тягне за собою віддаленість людей один від одного. Нічого не нагадує? Наприклад, пострадянські країни, де політика партії заперечувала необхідність толерантності та постійно створювала нових ворогів? Україна тільки стає на шлях формування толерантного суспільства, але ці зміни, якщо вдасться сформувати у людей розуміння необхідності жити у мирі, будуть тільки на краще.

Толерантність дозволяє людям різного походження, віросповідання та переконань працювати та жити спільно, і це сприяє більшій ефективності в роботі та створює єдність команди. Там, де є дискримінація, не може бути спокою та мирного співіснування. Відсутність толерантності призводить до конфліктів та нестабільності у відносинах людей та їхній роботі.

Приклади порушення толерантності

1.              Гендерна: у багатьох країнах і релігіях досі є розподіл на "вищу стать", тобто чоловічу, і "нижчу" – жіночу. Там тільки чоловік може розлучитися з дружиною, тільки чоловік має право на вищу освіту та має можливість виїжджати за кордон, тоді як дружині дістається вся "домашня" робота (хоче вона того чи ні).

2.              Расова, національна: у США до ХХ ст. люди ділилися на два типи: "білошкірий" і "темношкірий". Про відсутність терпимості однієї раси до іншої вперше заговорив Мартін Лютер Кінг, чим допоміг суспільству стати більш толерантним. Американське суспільство досі продовжує внутрішній діалог з приводу толерантності та прав темношкірих американців.

3.              До людей з інвалідністю: є такий термін "ейблізм" – це тип дискримінації, при якому працездатні люди розглядаються як нормальні та панівні над людьми з інвалідністю, що призводить до упередженого ставлення щодо останніх. Наприклад, одним з видів дискримінації щодо людей з інвалідністю є заперечення їхньої автономії. Так, іноді офіціант частіше звертається до людини, що супроводжує людину з інвалідністю, ніж до неї самої.

Домашнє завдання:

1.    Проаналізуйте проблеми, з якими люди з інвалідністю стикаються у повсякденному житті. Чи отримують вони допомогу від оточуючих їх людей? Якщо так, то наведіть приклади.

2.    Складіть перелік добрих справ.