Опрацювати поданий навчальний матеріал до уроку.

Зміст навчального матеріалу з теми:

Поняття лобізму. Сутність корупції та корупціогенних ризиків. Причини та наслідки корупції в економіці та політиці. Шляхи пололання корупції

Поняття лобізму.

До початку ХХ ст. лобізм був невіддільним від корупції, засновувався на фаворитизмі, не носив професійний характер. У 1862 р. у США на базі лексеми «лобі» виникає поняття «лобіювання» (lobbying), у 1863 р. – «лобіст» (lobbyist) та у 1883 р. – «лобізм» (lobbyism), які упродовж другої половини ХІХ ст. вживалися для позначення різновиду корупційних діянь та їх суб’єктів.

З розвитком партій та ростом повноважень представницьких органів влади, які переймали законодавчі функції і автоматично ставали основними регуляторами економічного життя суспільства, формувався новий тип відносин між владою та підприємцями. Ці відносини характеризувалися переходом від прямого лобіювання інтересів на рівні індивідуальних контактів (за часів абсолютистських монархій) до опосередкованого за участю парламентських посередників.

Лобізм - це легальна, на відміну від корупції, технологія впливу. Лобізм - діяльність, що має на меті легальний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на осіб, що заміщають державні та муніципальні посади. Іншими словами, лобіювання здійснюється виключно в рамках закону. Корупція та інші протиправні форми впливу на процес прийняття рішень зазначеними органами та особами до лобізму не мають ніякого відношення. Корупція та інші позаправові явища проявляються там, де відсутній з різних причин (зруйнований, неможливий і т.д.) налагоджений і ефективний механізм лобіювання. Лобіст тільки тоді і лобіст, коли він діє в рамках закону. В іншому випадку, він лише прикривається цим ім'ям, переслідуючи нечесним шляхом свої, нехай навіть іноді праведні, цілі.

Сутність корупції та корупціогенних ризиків.

1. Корупція - це незаконне діяння, суворо карається переважній більшості юрисдикцій країн світу.

2. Посадова особа при корупційній угоді отримує матеріальну вигоду для себе або для третіх осіб.

3. Діяння посадової особи при корупційній угоді не відображає інтереси всього суспільства.

4. Корупція - це двостороннє діяння, яке полягає як в дачі, так і в отриманні хабара.

5. Корупція - персональна, адміністративне рішення в більшості випадків залежить від волі одного або рідше декількох посадових осіб (особливо це характерно для так званої побутової корупції, яку породжує взаємодією пересічних громадян і чиновників).

6. Сфера корупції не обмежена державним сектором.

ЗУ «Про запобігання корупції» корупція - використання особою, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Причини та наслідки в економіці та політиці.

ПРИЧИНИ КОРУПЦІЇ
Політичні	Економічні	Правові	Організаційно-управлінські	Соціально-психологічні
використання посадових можливостей для задоволення приватних інтересів, отримання особистої винагороди	використання повноважень у сфері управління економікою задля наживи чи приватних інтересів	неефективна система антикорупційних засобів та недосконале законодавство у сфері протидії корупції	використання особистих зв’язків для заміщення посад державних службовців, прийняття посадовцями рішень на свій розсуд	низька громадянська свідомість, менталітет, низьке соціальне забезпечення

НАСЛІДКИ КОРУПЦІЇ
Політичні	Економічні
загроза демократичному розвитку держави та стабільності й безпеці суспільства, підрив демократичних інститутів та цінностей; підрив довіри громадян до органів державної влади; порушення принципу верховенства права; підрив авторитету держави на міжнародній арені	зміцнення недобросовісної конкуренції; блокування надходження іноземних інвестицій; розширення тіньової економіки; зменшення податкових надходжень до бюджету та зниження ефективності економічної політики держави; стримування економічного розвитку, або ж занепад економіки

Шляхи подолання корупції.

Існує багато шляхів, якими суспільство може протидіяти корупції. Серед принципів такої протидії можна назвати взаємний контроль державних органів, коли кожен орган є під контролем з боку інших органів. Також це удосконалення й реформування системи державного управління, покращення системи надання державних послуг населенню. Після Революції гідності 2014 р. увага суспільства й держави до корупції в Україні посилилась. Відбулося нове усвідомлення її нищівної ролі для української демократії. Були створені нові антикорупційні органи, запроваджені інноваційні практики. У цей час було ухвалено низку важливих антикорупційних законів.

Сьогодні в Україні діє низка державних органів, покликаних боротися з проявами корупції. Серед них є як спеціалізовані, так й інші органи з більш широкою сферою повноважень, які включають, окрім іншого, й антикорупційну діяльність. Крім того, питаннями корупції в межах своїх повноважень займаються такі органи: Державне бюро розслідувань, Слідчі підрозділи прокуратури, Національна поліція, Служба безпеки України. Дуже важливими в подоланні корупції в Україні є різноманітні громадянські ініціативи.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ:

За допомогою пошукових систем знайдіть в інтернеті інформацію про боротьбу з корупцією в різних країнах світу.

Результати подайте у вигляді повідомлення або презентації.